6 марта 2018 г.

Вимивати кошти з ЖКГ Матюшиній допомагає комунальна мафія зі зв’язками з ФСБ


Коцюбинський селищний голова Ольга Матюшина у своїй скандальній переписці з юристом Романом Шестопаловим активно обговорювала схеми розкрадання бюджетних коштів через УЖКГ «Біличі» завдяки тарифній різниці та «зашиванню» відкатів у адміністративні витрати. Переписка підтверджує, що в Коцюбинському діє організована злочинна група на чолі з Ольгою Матюшиною, яка спеціалізується на злочинах у сфері економіки.
Юрист Роман Шестопалов у переписці з Ольгою Матюшиною зізнається, що раніше він працював на віце-президента УСПП Віталія Колеснікова, який за часів Януковича та Партії регіонів організовував передачу житлово-комунальних об’єктів у концесію. Шестопалов розповідає Матюшиній, що за афери у сфері ЖКГ Віталій Колесніков певний час навіть був у СІЗО, їздив у Москву та зараз «тре» з громадянином Кийко.
Матюшина у переписці підтверджує, що пересікалася з Колесніковим, проте демонструє потужну обізнаність у «воровському» світі та підозрює Колеснікова у зв’язках з ФСБ: «Колесніков навряд чи олігарх, але косить під нього. І непорядний на додачу до всього. Тримає при собі професійних злодіїв. Надто фсбешниками від нього пахне».







Про загальний інтелектуальний рівень Матюшиної говорить й те, що вона у переписці запитала у Шестопалова, що таке УСПП (Українська спілка промисловців та підприємців, яку очолює Анатолій Кінах).
Роман Шестопалов запитує в Матюшиної: «А ви звідки знаєте Кийко?». До слова, Кийко є пов’язаною з Колесніковим людиною. Тут Матюшина зізнається, що пересікалася з ним по «комунальній сфері»: «Був у мене такий керівник жеку Олійник, йому Кийко по угоді цпх послуги надавав. Кийко звісно розумніший від Олійника, втім суть однакова. Нечесні хлопці. Кийко професійний злодій. А Колесніков саме таких і садить на потоки».
Також Шестопалов зізнається в переписці, що раніше очолював одне з підприємств групи Колесніков-Кийко і що Шестопалова за це довго «тягали» правоохоронці. Саме тому Шестопалов і звільнився з цієї компанії, бо «так працювати вже ніхто не дасть». Ймовірно, мова йде про те, що через пильність правоохоронців вже немає можливості розкрадати кошти житлово-комунальної сфери.
Швидше за все, що саме за допомогою юриста Шестопалова, Матюшина побудувала схеми розкрадання бюджетних коштів. Компанія «Мір-Агрос», яка вимила з бюджету Коцюбинського декілька мільйонів гривень, пов’язана з Романом Шестопаловим та Віталієм Колесніковим. Наприкінці минулого року у Коцюбинському начебто провели капремонт покрівлі будинку культури. Виконавцем робіт була компанія “Мір-Агрос” зі статутним капіталом у тисячу гривень. Акти про виконані роботи на суму майже 800 тисяч гривень підконтрольне Ользі Матюшиній УЖКГ “Біличі” підписало 27 грудня 2017 року.
Втім, місцеві мешканці з’ясували, що капітальний ремонт на час підписання актів не проводився, а бюджетні кошти просто були виведені на підставні компанії. Замість капітальної заміни покрівлі підрядники Матюшиної встановили всього кілька шматків нової металочерепиці і частково замінили дерев’яні елементи. Як відрізняється стара і нова металочерепиця, добре видно з висоти пташиного польоту. Вигляд зсередини – ще більш вражаючий – дах, що мав би бути новим і надійним світиться наче решето. Тільки після скандалу Матюшина та її подільники з “Мір-Агрос” були змушені з вкрадених у громади коштів закуповувати наприкінці лютого 2018 року металочерепицю, яка мала бути на даху будинку культури вже 27 грудня 2017 року.

1 марта 2018 г.

Російська православна церква = Федеральна служба безпеки

В Україні у епіцентр скандалів, пов'язаних із релігійним та суспільним життям, постійно потрапляє лише церква Московського патріархату. Московські попи заявляють, що Бог української мови не розуміє, як це було на Закарпатті. Вони відмовляються ховати дітей, яких хрестила Українська православна церква Київського патріархату, як це було у Запоріжжі.
«Батюшки» не гребують й нічим, що має стосунок до «руского міра» в Україні:  виходять, як би іронічно це не було, на прорадянські мітинги, як у Кривому Розі, організовують хресні ходи «за мир», себто за програш України у війні з РФ.
І найцікавіше – в Україні вони вважають себе єдиною легітимною церквою, бо, з їх слів, греко-католики – це «уніати», УПЦ КП – «раскольнікі», а інші конфесії – взагалі секти.
::  ФСБ і Московський патріархат: що спільного?
Діяльність Російської православної церкви на всій території СРСР з пропагандистською метою у 1943 році дозволив саме диктатор Йосип Сталін. З нагоди створення нової церкви Помісний собор, який відбувся взимку 1945 року, прийняв положення про управління Російською православною церквою і відкритим голосуванням обрав патріархом Московським і всієї Русі митрополита Ленінградського Алексія (Симанського).
У грудні 2017 року, коли СБУ зняла гриф «цілком таємно» з документів НКДБ про створення Московської Патріархії, стало відомо, що у цих документах йдеться, що всіх делегатів Помісного собору РПЦ МП 1945 року було завербовано НКДБ.
«Важливо забезпечити, щоб серед кандидатів переважали агенти НКДБ, вони здатні провести на Соборі потрібну нам лінію», – йшлося у листі, направленому у вересні 1944 року у радянські республіки за підписом начальника 2-го управління НКДБ СРСР Петра Федотова і керівника п'ятого відділу 2-го управління Георгія Карпова.
Відтак ще з часів Сталіна «церкву» нашпигували агентурою. «Спецслужбісти у рясах» виявляли зрадників батьківщини, шпигували за кордоном, були невід'ємним елементом пропаганди та важелем впливу на вірян.
Як один з багатьох прикладів, можна згадати доповідну записку про агентуру з лав священнослужителів російської православної церкви в Україні, складену народним комісаром державної безпеки УРСР генерал-лейтенантом Сергієм Савченком начальникові 2-го управління НКДБ СРСР Петрові Федотову. Вона датована 15 січням 1946 року і містить відомості про сім єпископів, троє з яких визнані «ненадійними», а інші – «чесно працюють з нашими органами» (архівний шифр – ГДА СБУ ф. 16, оп. 1, спр. 562, арк. 141–152).
::  Московський патріарх у Львові – агент ФСБ?
З тих часів майже нічого не змінилося. І навіть в найбільшому україномовному місті України – Львові та Львівській області – Московський патріархат почуває себе дуже добре.
::  «Друзі Львівського і Галицького архієпископа МП Філарета – це комуністи і агенти ФСБ»
Варто згадати лише самовільно захоплені землі у Львові та Бродах, де згодом «виросли» церкви Московського патріархату.  А все це робиться не для того, щоб Богу служити, а щоб заробляти на прихожанах.  За даними «Вголосу», отці МП ставляться до торгівлі у храмах, як до звичайного бізнесу: купують продукцію за однією ціною, продають за іншою, а заробляють на різниці.
У цьому контексті дуже цікавою є фігура нинішнього керуючого Львівсько-Галицькою єпархією УПЦ (МП)  архієпископа Філарета, справжнє ім'я – Сергій Кучеров. Як відомо, він з 1990 по 1996 рік був іподияконом у патріарха Московського Алексія ІІ (Олексій Рідігер), який, за даними спецслужб, з 1958 року був агентом КДБ під псевдо «Дроздов» та виявляв «антирадянський елемент». Прикметно, що все подальше стрімке кар'єрне зростання Кучерова-Філарета відбувалося саме за протекції Алексія ІІ.
Ще одна важлива у Московського патріархату  церковна особистість, тісно пов'язана з життєвим шляхом Філарета Львівсько-Галицького – це намісник Києво-Печерської Лаври, архімандрит, у минулому – член Комуністичної партії Павло (Петро Лебідь). Настоятель Лаври відомий тим, що дуже любить гроші, елітні автомобілі та проросійську позицію. І тут варто згадати, що цей піп у період жорстоких розстрілів на Майдані у 2014 році прирівнював Віктора Януковича до Ісуса Христа.
А у січні 2018 року Павло Либідь заявляв, що на Донбасі воює «невідомо хто невідомо з ким», «у Криму був референдум, а не анексія».
Так-от, цей скандальний настоятель Лаври  допомагав архієпископу Галицькому Філарету. Про тісну дружбу двох ієрархів МП свідчить той факт, що впродовж чотирьох років Кучеров-Філарет був скарбником Лаври.
Окрім того, у 2012 році Віктор Янукович нагородив архієпископа Львівського і Галицького Філарета (Кучерова) орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Цікаво, які це заслуги і перед ким?
::  Секонд-хенд та алкоголь: як заробляє МП
До відпрацювання завдань російських спецслужб у Московського патріархату в Україні додалися власні бізнес-інтереси, які треба захищати. Адже обіг коштів в українських приходах МП, за підрахунками експертів, сягає $500 млн на рік.
::  «Українські приходи МП на рік заробляють $500 млн»
Інсайдерське джерело у коментарі «Вголосу» розповіло, що завдяки тому, що Московський патріархат добре вміє «домовлятися», їхня церква багатіє.
«Впливовість церкви нині ґрунтується не на духовному подвигу священиків, а на вмінні вибивати у влади привілеї. Саме вміння добре працювати на кордоні з митниками робить церкву дуже прибутковою організацією. Зверніть увагу, єпархії, що географічно межують з іншими країнами, є найбагатшими. Саме через церкви надходить нескінчений потік матеріальних цінностей, що не потрапляє в поле зору державних органів. Церква вибила собі великі податкові пільги, тож через релігійні організації йде все – від секонд-хенду до елітної парфумерії та алкоголю», – розповіли «Вголосу» фахівці.
::  Московська церква поступово втрачає «клієнтів»
Та з початком російської агресії українці почали покидати «церкву ФСБ». Так, за даними Міністерства культури України, впродовж 2014 - 2017 років у 20 областях зафіксували близько 80 переходів громад з Московського до Київського патріархату. Наймасовіші переходи відбулися в Тернопільській та Рівненській областях.
Окрім того, як свідчить статистика, Київський Патріархат в Україні підтримує більше людей, ніж Московський. У Хмельницькому, Дніпрі та навіть Миколаєві більшість українців хочуть все ж молитися у церкві Київського патріархату УПЦ.
Дані: International Republican Institute
У розмові з кореспондентом «Вголосу» наше інсайдерське джерело говорить, що, спостерігаючи таку динаміку, московські попи у майбутньому почнуть вдавати «мучеників за православну віру». І тоді можливі будь-які провокації.
«Часто буває так, що акції у Києві, Запоріжжі, Вінниці, Харкові лише додають ваги заявам священиків у погонах від ФСБ. Вони говорять своїм вірянам про те, що в Україні почалося «полювання на відьом». 7 січня у Дніпрі активісти зірвали службу у Троїцькій церкві Московського патріархату. 8 січня у Вінниці під будинок єпархії УПЦ Московського патріархату в межах флешмобу #принесиляльку окрім іграшок принесли ще й труну. У Чорноморську в ніч проти 10 січня невідомі пограбували і розгромили Свято-Покровський храм МП. Також треба згадати спробу підпалу 25 січня МАФу, що представники КП незаконно встановили на місці розкопок Десятинної церкви у Києві.  Таких подій останнім часом в Україні вистачає. Результат: громади, що підтримують московський патріархат, асоціюють УПЦ КП з радикалізмом. Налякані віряни, наші з вами співгромадяни, туляться до своїх московських «захисників». А в цей час потужна російська пропаганда під гаслом «захистимо віру» – мобілізує «вату». І тут головне: не робити за Москву їхню брудну роботу», –розповіло джерело «Вголосу».
Як зазначає співрозмовник «Вголосу», у планах Москви – відкрити в Україні внутрішній фронт, роздмухати ворожнечу за конфесійною ознакою.
«Українські патріоти мають насамперед діяти обережно. Київський патріархат рано чи пізно відправить агентуру МП в небуття. Він чудово з цим впорається. Особливо, якщо українські патріоти допоможуть з просвітницькою кампанією, що буде ґрунтуватися на позитиві, а не на негативі. У рамках закону та здорового глузду», – розповіло джерело «Вголосу».

"КIПѢЖЪ"

Двойная жизнь Анатолия Гайворонского

Внутрипартийные разборки лидеров РНС в Днепропетровской области достигли своего апогея. Только ленивый не обсуждает политические баталии, связанные с перераспределением сфер влияния в регионе, сообщает Олег Хобот на сайте "Site.UA". Представитель «новомосковской» группы, депутат Днепропетровского областного совета Анатолий Гайворонский и «днепровская группа», возглавляемая активистами Фёдором Свистуном и Мигелем Лопесом, ежеминутно борются между собой за ключевые партийные должности. Как следствие – скандалы, интриги и нулевые рейтинги РНС в регионе. Кроме того, эту ситуацию знает вся партийная верхушка РНС в Киеве.
Иногда складывается впечатление, что о личной жизни Мигеля с Федором, с подачи Гайворонского знает уже вся страна. Если же говорить о самом Гайворонском, то старик он скрытный, близко к себе не подпускает. Покопавшись в интернете, максимум, что можно было дополнительно найти о нем, так это информацию о коррупции, связанной с землёй и рейдерскими захватами. Но в каждой истории есть свое но… Было бы желание. Мы нашли скелет в шкафу у Гайворонского, связанный с его амурными делами.
Испокон веков мужчина – это охотник. Охотится он за мамонтами (в современном мире за деньгами, машинами, лидерством в партийной иерархии) и за теми, кто этих мамонтов для него будет готовить. Бытует мнение, что у приличного охотника таких «хозяек» должно быть много. Одни имеют статус официальных жен и кухарок. Живут для того, чтобы накормить, одеть, обогреть и отправить на очередную охоту. Другие же, как говорится, для «души», в народе их называют любовницами, шлюхами и т.д. Они поднимают давно опустившийся у возрастных мужчин «дух» охотника-победителя, заставляя переживать новую молодость, а также вдохновляют добытчиков на новые подвиги. Вот и в нашей истории, таковым охотником оказался координатор Днепропетровской организации РНС Анатолий Гайворонский.
В Днепре и Новомосковске знают, что Анатолий официально состоит в браке с Любовью Гайворонской. Со стороны может показаться, что у них настоящая семейная идиллия, доверие и уважение. В действительности это далеко не так, брак на гране распада. Всему виной оказалась любовница.
Знакомьтесь, соперница Людмилы – Фарида Коваленко, женщина, которая в последнее время сопровождает Анатолия на всей митингах, ездит с ним в командировки по стране ночует в одном номере с богатым «папиком».
Дошло до того, что они начали появляется на публике с завидным постоянством, без каких-либо стеснений. Законный муж, отец и дедушка потерял голову от восточной красавицы, совсем позабыв о том, что как лицо партии РНС в регионе он должен иметь безупречную репутацию. Быть примером для тех, кто стоит под партийными знаменами и разделяет её идеологию. А так «картина маслом»! Мало того, что рейдер и коррупционер, так еще и ведет двойную личную жизнь.
Вообще то, Анатолий Гайворонский по жизни перебежчик, предатель и крыса. Еще совсем недавно он состоял в рядах Радикальной партии Олега Ляшко, но вскоре променял её на РНС ради материальной выгоды и карьерного роста. Точно также он поступает и на личном фронте. Была Люда, а стала Фарида (экзотики захотелось). Исходя из этого, трудно считать Гайворонского преданным партийцем, верным соратником только одной политической силы, не говоря уже о традиционных семейных ценностях.
Тогда возникает ряд вопросов. Имеет ли моральное право человек с такой сомнительной репутацией руководить партией РНС в нашем регионе? Может ли доверять электорат такому политику и функционеру? Какую пользу он может принести партии, которая сделала на него ставку? И куда смотрит руководство РНС в Киеве?
Вопросов больше, чем ответов. Надеемся, что оставшиеся лидеры РНС в Украине проанализируют все вышесказанное и сделают правильные кадровые выводы по Гайворонскому!
P.S: «Чистку партийных рядов еще никто не отменял!» ибо кадры решают все!!!

"КIПѢЖЪ"

14 декабря 2017 г.

Чому закарпатські угорці перекручують мовне рішення Венеціанської комісії?

Днями, як пише "Гроза", Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як «Венеціанська комісія», опублікувала рішення щодо мовних положень Закону України «Про освіту», в якому вказано, що «права угорськомовної меншини та інших меншин країн-членів ЄС можуть бути дотримані без внесення змін до сьомої статті закону», тобто тієї, якою встановлюється мова навчання. Отже, Венеціанська комісія визнала, що ніяких утисків прав національних меншин в Україні, про які «горланить» на весь світ офіційний Будапешт немає!
Більше того, 30 листопада в Закарпатті перебували окремі представники посольств країн-членів Європейського Союзу та Представництв ЄС в Україні з метою оцінки стану забезпечення прав національних меншин в області, і їх заява шокувала громадськість, яка, під впливом постійного “плачу угорців Закарпаття” про утиски, почула наступне: «Національні меншини в Україні мають достатньо широкі права і добре захищаються законодавством України. Навіть не у всіх країнах ЄС національні меншини мають таку підтримку на законодавчому рівні». В першу чергу, йшлося про закарпатських угорців.
Пересічному мешканцю нашої області стало очевидно, що саме Угорщина провокує конфлікт і намагається «вставити палиці в колеса» намірам України стати повноправним членом ЄС.
Здавалося б, на цьому повинна бути крапка в суперечці України та Угорщини стосовно освітнього закону. Але…
Не йметься. Одразу ж після оприлюднення рішення, Угорщина, знову ж таки у формі шантажу (вибачте, але так), в особі міністра закордонних справ і зовнішньої торгівлі пана Сіярто заявила , що  «Угорщина не може підтримувати прагнення України у міжнародній політиці до тих пір, поки Україна не внесе зміни до ст. 7 Закону України «Про освіту». На переконання урядовця, з документа “Венеціанки” зрозуміло, що “правильне рішення” – внесення змін у 7 статтю. Пане Сіярто – де Ви це прочитали?
12 грудня в інтерв’ю угорському медіа-холдингу «МТІ» уповноважена прем’єр-міністра Угорщини з питань автономізму за кордоном К.Сілі заявила, що «Угорщина вимагає, щоб український уряд взяв до уваги висновки «Венеціанської комісії» та невідкладно вніс зміни до Закону». Також К.Сілі повідомила, що «Комісія вивчила положення Закону й зазначила у висновку «неприйнятними» ті положення, які обмежують навчання нацменшин рідною мовою.
Пані Сілі, де Ви це прочитали у висновку? Які саме пункти статей Закону обмежують права нацменшин?
В унісон заяві П.Сіярто 12 грудня Товариство угорської культури Закарпаття (керівники В.Брензович, І.Орос, Й.Борто) прийняло та оприлюднило заяву, в якій наголошується, що «висновок Венеціанської комісії звертає увагу на проблеми, які були порушені Товариством». У заяві повідомляється, що «висновок підтримав позицію національних меншин, згідно з якою  єдине вирішення проблеми –внесення змін до статті 7 Закону та заміна чинного положення на більш виважений й чітко сформульований текст». Товариство угорської культури Закарпаття сподівається, що «керівники Української держави, відповідно до наданих ними обіцянок, візьме до уваги висновок й сприятиме внесенню  таких змін до статті 7 Закону, що не звужуватимуть право національних меншин на навчання рідною мовою».
Всі наведені заяви оприлюднюються переважно на регіональних угорськомовних інформаційних ресурсах , знову й знову вводячи в оману угорців Закарпаття.
Шановні керівники Товариства угорської культури Закарпаття, у рішенні «Венеціанської комісії» жодним чином не йдеться про необхідність внесення змін до статті 7 Закону. Мова йде тільки про перехідні положення!!!
Читаємо уважно: «На думку Комісії, «при виконанні ст. 7 у тому вигляді, в якому вона ухвалена», Україна має:
- повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7, при ухваленні імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин;
- продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови;
- покращити якість викладання державної мови (для представників меншин);
- внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту», забезпечивши довший перехідний період для поступового здійснення реформи;
- звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції;
- розпочати в рамках виконання нового закону «Про освіту» новий діалог із представниками національних меншин та усіх зацікавлених сторін щодо мовного питання у освіті;
- забезпечити, щоби виконання Закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин в традиційних школах.
Пане Сіярто, шановні керівники Товариства угорської культури Закарпаття, Венеціанська комісія підкреслила, що сприяння посиленню державної мови та її обов’язковість для всіх громадян України є законною і навіть похвальною метою держави.
Те саме стосується державних заходів для вивчення мови всіма громадянами, які є шляхом до подолання існуючих нерівностей та сприяють ефективнішій інтеграції в суспільстві осіб, що належать до національних меншин.
Залишається сподіватися, що Угорщина правильно зрозуміла висновок «Венеціанської комісії», яка визнала, що ст. 7 ніяким чином не звужує права національних меншин в Україні.  Але в Угорщині найближчим часом вибори…..

"КIПѢЖЪ"

13 декабря 2017 г.

Кириленко вказав Венеційській комісії на що звертати увагу з приводу нового закону України про освіту

На тлі обговорення українського закону про освіту Венеціанській комісії саме час згадати про порушення прав двох мільйонів української національної меншини в Росії, яка повністю позбавлена шкіл. Про це віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко написав на своїй сторінці в Facebook, передає видання "ПОДІЯ".
"Я думаю, що Венеційській комісії, як і всім правозахисникам у Європі, на тлі дискусії про наш освітній закон, якраз час згадати про порушення прав 2-мільйонної української національної меншини у Росії: вона повністю позбавлена шкіл, газет, радіо та ТБ, а її лідери переслідуються", - зазначив він.
Нагадаємо, 11 грудня Венеційська комісія опублікувала висновки щодо українського освітнього закону. Зокрема, Венеційська комісія звернула увагу на можливу дискримінацію мов, які не є офіційними в ЄС.
У відповідь у МОН запропонували три моделі вивчення мов нацменшин.

"КIПѢЖЪ"

12 декабря 2017 г.

Стартував конкурс «Різдвяний Янгол 2018» від модельної агенції MARGO

Традиційно 19 грудня в Галереї мистецтв імені Миколи Ярошенка відбудеться «Бал Янголів». Організатор заходу – модельна агенція MARGO. Дітей чекає безліч сюрпризів – зустріч зі Святим Миколаєм, весела анімаційна програма, фотозони, презентація журналу «Різдвяний Янгол 2017» і, звичайно ж, різдвяний медовий пряник (солодощі).
Сайт kolo.news – партнер різдвяного свята, який проводить фотоконкурс. Ми з вами, дорогі відвідувачі інтернет-видання, маємо можливість вибрати найяскравіших, оригінальних, креативних «Янголів», голосуючи на сайті. А на «Балу Янглів» оголосять результати вибору професійного журі та назвуть переможця, портрет якого прикрашатиме обкладинку наступного випуску журналу «Різдвяний Янгол 2018».
Фотоконкурс триватиме з 11 по 18 грудня, бажаємо всім успіхів!
Вікова група до 3 років
1. Бебія Мадлєн
2. Тихоненко Арсен
3. Терещенко Володимир
4. Біланюк Меланія
5. Батрак Софія
6. Співак Макар
7. Бойченко Богдан
Вікова група 3-4 роки
8. Щегула Марія
9. Андрусів Данило
10. Величко Андрій
11. Нестуля Ілона
12. Смірницька Валерія
13. Скельсара Марія
14. Кожухівська Марічка
15. Водопян Ангеліна
Вікова група 5-7 років
16. Кісєльова Мілена
17. Устюгова Анастасія
18. Глобенко Аніта
19. Нестеренко Єва
20. Рилякова Крістіна
21. Сафонов Костянтин
22. Сичова Валерія
23. Пересадило Надія
24. Товт Крістіна
25. Тарабанько Ксенія
26. Ріжка Вікторія
27. Акіменко Артур
28. Колодяжна Дарія
29. Глянь Анна
30. Близнюк Анастасія
31. Хлань Мілана
32. Сопільняк Елізавета
33. Даша Ковальова
34. Сафонова Уляна
35. Кучина Олександра
36. Сулім Володимир
37. Собко Софія
38. Жупанська Алевтина
39. Акулова Джулія
40. Серватюк Аміра
Вікова група 8-9 років
41. Возіян Аміна
42. Кім Поліна
43. Козар Владислава
44. Фуголь Уляна
45. Анфіса Корота
46. Татарнікова Євгенія
47. Баляр Даніела
48. Юлдашбаева Лейла
49. Майданович Ангеліна
50. Скалова Зузана
51. Григораш Валерія
52. Стасюк Софія
53. Крайня Стефанія
54. Коновалова Тетяна
55. Легейда Анна
56. Верещака Софія
57. Ардяко Поліна
Вікова група 10-12 років
58. Фуголь Марія
59. Яунземс Карліс
60. Петрова Злата
61. Леготай Тетяна
62. Борсук Марія
63. Касьяненко Олена
64. Гень Христина
65. Машичева Анастасія
66. Семенюк Валерія
67. Живолуп Юля
68. Єжак Яна
69. Аболєшева Юліана
70. Пелипенко Анастасія
71. Нікітіна Анастасія
72. Домаскіна Анастасія
73. Заклепенко Юлія
74. Данілова Софія
75. Афанасьєва Валерія та Афанасьєва Злата
Вікова група 13-15 років
76. Живолуп Даша
77. Кришталь Кирило
78. Пономаренко Ніка
79. Урізко Ганна
80. Мороз Анна
81. Карпова Каріна
82. Гринь Анна
83. Василенко Руслана
84. Берловська Катерина
85. Злохова Анежка

"КIПѢЖЪ"